| обку́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обку́рюваний | обку́рювана | обку́рюване | обку́рювані |
| родовий | обку́рюваного | обку́рюваної | обку́рюваного | обку́рюваних |
| давальний | обку́рюваному | обку́рюваній | обку́рюваному | обку́рюваним |
| знахідний | обку́рюваний, обку́рюваного | обку́рювану | обку́рюване | обку́рювані, обку́рюваних |
| орудний | обку́рюваним | обку́рюваною | обку́рюваним | обку́рюваними |
| місцевий | на/в обку́рюваному, обку́рюванім | на/в обку́рюваній | на/в обку́рюваному, обку́рюванім | на/в обку́рюваних |