| | | | |
| облагоді́яний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | облагоді́яний | облагоді́яна | облагоді́яне | облагоді́яні |
| родовий | облагоді́яного | облагоді́яної | облагоді́яного | облагоді́яних |
| давальний | облагоді́яному | облагоді́яній | облагоді́яному | облагоді́яним |
| знахідний | облагоді́яного, облагоді́яний | облагоді́яну | облагоді́яне | облагоді́яних, облагоді́яні |
| орудний | облагоді́яним | облагоді́яною | облагоді́яним | облагоді́яними |
| місцевий | на/в облагоді́яному, облагоді́янім | на/в облагоді́яній | на/в облагоді́яному, облагоді́янім | на/в облагоді́яних |
| | | | |
| [книжн.] | | | | |
