| | |
| облиша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | облиша́тися, облиша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | облиша́ймося, облиша́ймось |
| 2 особа | облиша́йся, облиша́йсь | облиша́йтеся, облиша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облиша́тимуся, облиша́тимусь | облиша́тимемося, облиша́тимемось, облиша́тимемся |
| 2 особа | облиша́тимешся | облиша́тиметеся, облиша́тиметесь |
| 3 особа | облиша́тиметься | облиша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | облиша́юся, облиша́юсь | облиша́ємося, облиша́ємось, облиша́ємся |
| 2 особа | облиша́єшся | облиша́єтеся, облиша́єтесь |
| 3 особа | облиша́ється | облиша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| облиша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | облиша́вся, облиша́всь | облиша́лися, облиша́лись |
| жін. р. | облиша́лася, облиша́лась |
| сер. р. | облиша́лося, облиша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| облиша́вшись |
