| облупи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | облупи́тися, облупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | облу́питься | облу́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | облупи́вся, облупи́всь | облупи́лися, облупи́лись |
| жін.р. | облупи́лася, облупи́лась | |
| сер.р. | облупи́лося, облупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| облупи́вшись | ||