| | |
| обмиля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмиля́тися, обмиля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмиля́ймося, обмиля́ймось |
| 2 особа | обмиля́йся, обмиля́йсь | обмиля́йтеся, обмиля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмиля́тимуся, обмиля́тимусь | обмиля́тимемося, обмиля́тимемось, обмиля́тимемся |
| 2 особа | обмиля́тимешся | обмиля́тиметеся, обмиля́тиметесь |
| 3 особа | обмиля́тиметься | обмиля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмиля́юся, обмиля́юсь | обмиля́ємося, обмиля́ємось, обмиля́ємся |
| 2 особа | обмиля́єшся | обмиля́єтеся, обмиля́єтесь |
| 3 особа | обмиля́ється | обмиля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмиля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмиля́вся, обмиля́всь | обмиля́лися, обмиля́лись |
| жін. р. | обмиля́лася, обмиля́лась |
| сер. р. | обмиля́лося, обмиля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмиля́вшись |
