| | |
| обмо́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмо́витися, обмо́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмо́вмося, обмо́вмось |
| 2 особа | обмо́вся | обмо́втеся, обмо́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмо́влюся, обмо́влюсь | обмо́вимося, обмо́вимось, обмо́вимся |
| 2 особа | обмо́вишся | обмо́витеся, обмо́витесь |
| 3 особа | обмо́виться | обмо́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обмо́вився, обмо́вивсь | обмо́вилися, обмо́вились |
| жін.р. | обмо́вилася, обмо́вилась |
| сер.р. | обмо́вилося, обмо́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмо́вившись |
