| | |
| обмости́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмости́тися, обмости́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмості́мося, обмості́мось, обмості́мся |
| 2 особа | обмости́ся, обмости́сь | обмості́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмощу́ся, обмощу́сь | обмо́стимося, обмо́стимось, обмо́стимся |
| 2 особа | обмо́стишся | обмо́ститеся, обмо́ститесь |
| 3 особа | обмо́ститься | обмо́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обмости́вся, обмости́всь | обмости́лися, обмости́лись |
| жін.р. | обмости́лася, обмости́лась |
| сер.р. | обмости́лося, обмости́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмости́вшись |
