| | |
| обмо́щуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмо́щуватися, обмо́щуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмо́щуймося, обмо́щуймось |
| 2 особа | обмо́щуйся, обмо́щуйсь | обмо́щуйтеся, обмо́щуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмо́щуватимуся, обмо́щуватимусь | обмо́щуватимемося, обмо́щуватимемось, обмо́щуватимемся |
| 2 особа | обмо́щуватимешся | обмо́щуватиметеся, обмо́щуватиметесь |
| 3 особа | обмо́щуватиметься | обмо́щуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмо́щуюся, обмо́щуюсь | обмо́щуємося, обмо́щуємось, обмо́щуємся |
| 2 особа | обмо́щуєшся | обмо́щуєтеся, обмо́щуєтесь |
| 3 особа | обмо́щується | обмо́щуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмо́щуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмо́щувався, обмо́щувавсь | обмо́щувалися, обмо́щувались |
| жін. р. | обмо́щувалася, обмо́щувалась |
| сер. р. | обмо́щувалося, обмо́щувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмо́щувавшись |
