| обмізко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обмізко́ваний | обмізко́вана | обмізко́ване | обмізко́вані |
| родовий | обмізко́ваного | обмізко́ваної | обмізко́ваного | обмізко́ваних |
| давальний | обмізко́ваному | обмізко́ваній | обмізко́ваному | обмізко́ваним |
| знахідний | обмізко́ваний | обмізко́вану | обмізко́ване | обмізко́вані |
| орудний | обмізко́ваним | обмізко́ваною | обмізко́ваним | обмізко́ваними |
| місцевий | на/в обмізко́ваному, обмізко́ванім | на/в обмізко́ваній | на/в обмізко́ваному, обмізко́ванім | на/в обмізко́ваних |