| обмізкува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обмізкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмізку́ймо | |
| 2 особа | обмізку́й | обмізку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмізку́ю | обмізку́ємо, обмізку́єм |
| 2 особа | обмізку́єш | обмізку́єте |
| 3 особа | обмізку́є | обмізку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обмізкува́в | обмізкува́ли |
| жін.р. | обмізкува́ла | |
| сер.р. | обмізкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмізко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обмізко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обмізкува́вши | ||