| обміркува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обміркува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмірку́ймо | |
| 2 особа | обмірку́й | обмірку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмірку́ю | обмірку́ємо, обмірку́єм |
| 2 особа | обмірку́єш | обмірку́єте |
| 3 особа | обмірку́є | обмірку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обміркува́в | обміркува́ли |
| жін.р. | обміркува́ла | |
| сер.р. | обміркува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмірко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обмірко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обміркува́вши | ||