| | |
| оборони́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оборони́тися, оборони́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обороні́мося, обороні́мось, обороні́мся |
| 2 особа | оборони́ся, оборони́сь | обороні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обороню́ся, обороню́сь | оборонимо́ся, оборонимо́сь, оборони́мся |
| 2 особа | оборони́шся | обороните́ся, обороните́сь |
| 3 особа | оборони́ться | обороня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оборони́вся, оборони́всь | оборони́лися, оборони́лись |
| жін.р. | оборони́лася, оборони́лась |
| сер.р. | оборони́лося, оборони́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оборони́вшись |
