| обосі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обосі́чний | обосі́чна | обосі́чне | обосі́чні |
| родовий | обосі́чного | обосі́чної | обосі́чного | обосі́чних |
| давальний | обосі́чному | обосі́чній | обосі́чному | обосі́чним |
| знахідний | обосі́чний | обосі́чну | обосі́чне | обосі́чні |
| орудний | обосі́чним | обосі́чною | обосі́чним | обосі́чними |
| місцевий | на/в обосі́чному, обосі́чнім | на/в обосі́чній | на/в обосі́чному, обосі́чнім | на/в обосі́чних |