| | |
| обпаску́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпаску́дитися, обпаску́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпаску́дьмося, обпаску́дьмось |
| 2 особа | обпаску́дься | обпаску́дьтеся, обпаску́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпаску́джуся, обпаску́джусь | обпаску́димося, обпаску́димось, обпаску́димся |
| 2 особа | обпаску́дишся | обпаску́дитеся, обпаску́дитесь |
| 3 особа | обпаску́диться | обпаску́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обпаску́дився, обпаску́дивсь | обпаску́дилися, обпаску́дились |
| жін.р. | обпаску́дилася, обпаску́дилась |
| сер.р. | обпаску́дилося, обпаску́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпаску́дившись |
