| обрига́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обрига́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрига́ймо | |
| 2 особа | обрига́й | обрига́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрига́ю | обрига́ємо, обрига́єм |
| 2 особа | обрига́єш | обрига́єте |
| 3 особа | обрига́є | обрига́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обрига́в | обрига́ли |
| жін.р. | обрига́ла | |
| сер.р. | обрига́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обрига́вши | ||