| обри́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обри́дливий | обри́длива | обри́дливе | обри́дливі |
| родовий | обри́дливого | обри́дливої | обри́дливого | обри́дливих |
| давальний | обри́дливому | обри́дливій | обри́дливому | обри́дливим |
| знахідний | обри́дливий, обри́дливого | обри́дливу | обри́дливе | обри́дливі, обри́дливих |
| орудний | обри́дливим | обри́дливою | обри́дливим | обри́дливими |
| місцевий | на/в обри́дливому, обри́дливім | на/в обри́дливій | на/в обри́дливому, обри́дливім | на/в обри́дливих |