| | |
| обряди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обряди́тися, обряди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обряді́мося, обряді́мось, обряді́мся |
| 2 особа | обряди́ся, обряди́сь | обряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обряджу́ся, обряджу́сь | обря́димося, обря́димось, обря́димся |
| 2 особа | обря́дишся | обря́дитеся, обря́дитесь |
| 3 особа | обря́диться | обря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обряди́вся, обряди́всь | обряди́лися, обряди́лись |
| жін.р. | обряди́лася, обряди́лась |
| сер.р. | обряди́лося, обряди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обряди́вшись |
