| | |
| об’я́корюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | об’я́корюватися, об’я́корюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | об’я́корюймося, об’я́корюймось |
| 2 особа | об’я́корюйся, об’я́корюйсь | об’я́корюйтеся, об’я́корюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | об’я́корюватимуся, об’я́корюватимусь | об’я́корюватимемося, об’я́корюватимемось, об’я́корюватимемся |
| 2 особа | об’я́корюватимешся | об’я́корюватиметеся, об’я́корюватиметесь |
| 3 особа | об’я́корюватиметься | об’я́корюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | об’я́корююся, об’я́корююсь | об’я́корюємося, об’я́корюємось, об’я́корюємся |
| 2 особа | об’я́корюєшся | об’я́корюєтеся, об’я́корюєтесь |
| 3 особа | об’я́корюється | об’я́корюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| об’я́корюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | об’я́корювався, об’я́корювавсь | об’я́корювалися, об’я́корювались |
| жін. р. | об’я́корювалася, об’я́корювалась |
| сер. р. | об’я́корювалося, об’я́корювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| об’я́корювавшись |
