| об’є́днувач – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | об’є́днувач | об’є́днувачі |
| родовий | об’є́днувача | об’є́днувачів |
| давальний | об’є́днувачеві, об’є́днувачу | об’є́днувачам |
| знахідний | об’є́днувача | об’є́днувачів |
| орудний | об’є́днувачем | об’є́днувачами |
| місцевий | на/в об’є́днувачеві, об’є́днувачу, об’є́днувачі | на/в об’є́днувачах |
| кличний | об’є́днувачу | об’є́днувачі |