| | |
| обізва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обізва́тися, обізва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обізві́мося, обізві́мось, обізві́мся |
| 2 особа | обізви́ся, обізви́сь | обізві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обізву́ся, обізву́сь | обізвемо́ся, обізвемо́сь, обізве́мся |
| 2 особа | обізве́шся | обізвете́ся, обізвете́сь |
| 3 особа | обізве́ться | обізву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обізва́вся, обізва́всь | обізва́лися, обізва́лись |
| жін.р. | обізва́лася, обізва́лась |
| сер.р. | обізва́лося, обізва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обізва́вшись |
