| | |
| обійня́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обійня́тися, обійня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обіймі́мося, обіймі́мось, обіймі́мся |
| 2 особа | обійми́ся, обійми́сь | обіймі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обійму́ся, обійму́сь | обіймемо́ся, обіймемо́сь, обійме́мся |
| 2 особа | обійме́шся | обіймете́ся, обіймете́сь |
| 3 особа | обійме́ться | обійму́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обійня́вся, обійня́всь | обійняли́ся, обійняли́сь |
| жін.р. | обійняла́ся, обійняла́сь |
| сер.р. | обійняло́ся, обійняло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обійня́вшись |
