| обілля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обілля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обілля́ймо | |
| 2 особа | обілля́й | обілля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обілля́ю | обілля́ємо, обілля́єм |
| 2 особа | обілля́єш | обілля́єте |
| 3 особа | обілля́є | обілля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обілля́в | обілля́ли |
| жін.р. | обілля́ла | |
| сер.р. | обілля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обілля́ний, обілля́тий | ||
| Безособова форма | ||
| обілля́но, обілля́то | ||
| Дієприслівник | ||
| обілля́вши | ||