| | |
| обіля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обіля́тися, обіля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обіля́ймося, обіля́ймось |
| 2 особа | обіля́йся, обіля́йсь | обіля́йтеся, обіля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обіля́тимуся, обіля́тимусь | обіля́тимемося, обіля́тимемось, обіля́тимемся |
| 2 особа | обіля́тимешся | обіля́тиметеся, обіля́тиметесь |
| 3 особа | обіля́тиметься | обіля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обіля́юся, обіля́юсь | обіля́ємося, обіля́ємось, обіля́ємся |
| 2 особа | обіля́єшся | обіля́єтеся, обіля́єтесь |
| 3 особа | обіля́ється | обіля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обіля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обіля́вся, обіля́всь | обіля́лися, обіля́лись |
| жін. р. | обіля́лася, обіля́лась |
| сер. р. | обіля́лося, обіля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обіля́вшись |
