| обімлі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обімлі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обімлі́ймо | |
| 2 особа | обімлі́й | обімлі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обімлі́ю | обімлі́ємо, обімлі́єм |
| 2 особа | обімлі́єш | обімлі́єте |
| 3 особа | обімлі́є | обімлі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обімлі́в | обімлі́ли |
| жін.р. | обімлі́ла | |
| сер.р. | обімлі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| обімлі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обімлі́вши | ||