| | |
| обіп’я́стися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обіп’я́стися, обіп’я́стись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обіпні́мося, обіпні́мось, обіпні́мся |
| 2 особа | обіпни́ся, обіпни́сь | обіпні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обіпну́ся, обіпну́сь | обіпнемо́ся, обіпнемо́сь, обіпне́мся |
| 2 особа | обіпне́шся | обіпнете́ся, обіпнете́сь |
| 3 особа | обіпне́ться | обіпну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обіп’я́вся, обіп’я́всь | обіп’яли́ся, обіп’яли́сь |
| жін.р. | обіп’яла́ся, обіп’яла́сь |
| сер.р. | обіп’яло́ся, обіп’яло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обіп’я́вшись |
