| обірва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обірва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обірві́мо, обірві́м | |
| 2 особа | обірви́ | обірві́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обірву́ | обірвемо́, обірве́м |
| 2 особа | обірве́ш | обірвете́ |
| 3 особа | обірве́ | обірву́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обірва́в | обірва́ли |
| жін.р. | обірва́ла | |
| сер.р. | обірва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обі́рваний | ||
| Безособова форма | ||
| обі́рвано | ||
| Дієприслівник | ||
| обірва́вши | ||