| | |
| обісмі́литися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обісмі́литися, обісмі́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обісмі́льмося, обісмі́льмось |
| 2 особа | обісмі́лься | обісмі́льтеся, обісмі́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обісмі́люся, обісмі́люсь | обісмі́лимося, обісмі́лимось, обісмі́лимся |
| 2 особа | обісмі́лишся | обісмі́литеся, обісмі́литесь |
| 3 особа | обісмі́литься | обісмі́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обісмі́лився, обісмі́ливсь | обісмі́лилися, обісмі́лились |
| жін.р. | обісмі́лилася, обісмі́лилась |
| сер.р. | обісмі́лилося, обісмі́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обісмі́лившись |
