| обіця́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обіця́льник | обіця́льники |
| родовий | обіця́льника | обіця́льників |
| давальний | обіця́льникові, обіця́льнику | обіця́льникам |
| знахідний | обіця́льника | обіця́льників |
| орудний | обіця́льником | обіця́льниками |
| місцевий | на/в обіця́льникові, обіця́льнику | на/в обіця́льниках |
| кличний | обіця́льнику | обіця́льники |