| | |
| одва́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | одва́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | одва́люймо |
| 2 особа | одва́люй | одва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одва́люватиму | одва́люватимемо, одва́люватимем |
| 2 особа | одва́люватимеш | одва́люватимете |
| 3 особа | одва́люватиме | одва́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одва́люю | одва́люємо, одва́люєм |
| 2 особа | одва́люєш | одва́люєте |
| 3 особа | одва́лює | одва́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| одва́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | одва́лював | одва́лювали |
| жін. р. | одва́лювала |
| сер. р. | одва́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| одва́люваний |
| Безособова форма |
| одва́лювано |
| Дієприслівник |
| одва́лювавши |