одві́рник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(сторож, двірник) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | одві́рник | одві́рники |
родовий | одві́рника | одві́рників |
давальний | одві́рникові, одві́рнику | одві́рникам |
знахідний | одві́рника | одві́рників |
орудний | одві́рником | одві́рниками |
місцевий | на/в одві́рникові, одві́рнику | на/в одві́рниках |
кличний | одві́рнику | одві́рники |
[діал.] |