| одко́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | одко́чуватися, одко́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одко́чуймося, одко́чуймось | |
| 2 особа | одко́чуйся, одко́чуйсь | одко́чуйтеся, одко́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одко́чуватимуся, одко́чуватимусь | одко́чуватимемося, одко́чуватимемось, одко́чуватимемся |
| 2 особа | одко́чуватимешся | одко́чуватиметеся, одко́чуватиметесь |
| 3 особа | одко́чуватиметься | одко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одко́чуюся, одко́чуюсь | одко́чуємося, одко́чуємось, одко́чуємся |
| 2 особа | одко́чуєшся | одко́чуєтеся, одко́чуєтесь |
| 3 особа | одко́чується | одко́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одко́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одко́чувався, одко́чувавсь | одко́чувалися, одко́чувались |
| жін. р. | одко́чувалася, одко́чувалась | |
| сер. р. | одко́чувалося, одко́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одко́чувавшись | ||