| | |
| одлу́нюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | одлу́нюватися, одлу́нюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | одлу́нюватиметься | одлу́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | одлу́нюється | одлу́нюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| одлу́нюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | одлу́нювався, одлу́нювавсь | одлу́нювалися, одлу́нювались |
| жін. р. | одлу́нювалася, одлу́нювалась |
| сер. р. | одлу́нювалося, одлу́нювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| одлу́нювавшись |
