| | |
| одружи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | одружи́тися, одружи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | одружі́мося, одружі́мось, одружі́мся |
| 2 особа | одружи́ся, одружи́сь | одружі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одружу́ся, одружу́сь | одру́жимося, одру́жимось, одру́жимся |
| 2 особа | одру́жишся | одру́житеся, одру́житесь |
| 3 особа | одру́житься | одру́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | одружи́вся, одружи́всь | одружи́лися, одружи́лись |
| жін.р. | одружи́лася, одружи́лась |
| сер.р. | одружи́лося, одружи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| одружи́вшись |
