| | |
| одру́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | одру́жуватися, одру́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | одру́жуймося, одру́жуймось |
| 2 особа | одру́жуйся, одру́жуйсь | одру́жуйтеся, одру́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одру́жуватимуся, одру́жуватимусь | одру́жуватимемося, одру́жуватимемось, одру́жуватимемся |
| 2 особа | одру́жуватимешся | одру́жуватиметеся, одру́жуватиметесь |
| 3 особа | одру́жуватиметься | одру́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | одру́жуюся, одру́жуюсь | одру́жуємося, одру́жуємось, одру́жуємся |
| 2 особа | одру́жуєшся | одру́жуєтеся, одру́жуєтесь |
| 3 особа | одру́жується | одру́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| одру́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | одру́жувався, одру́жувавсь | одру́жувалися, одру́жувались |
| жін. р. | одру́жувалася, одру́жувалась |
| сер. р. | одру́жувалося, одру́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| одру́жувавшись |
