| | |
| око́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | око́вуватися, око́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | око́вуймося, око́вуймось |
| 2 особа | око́вуйся, око́вуйсь | око́вуйтеся, око́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | око́вуватимуся, око́вуватимусь | око́вуватимемося, око́вуватимемось, око́вуватимемся |
| 2 особа | око́вуватимешся | око́вуватиметеся, око́вуватиметесь |
| 3 особа | око́вуватиметься | око́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | око́вуюся, око́вуюсь | око́вуємося, око́вуємось, око́вуємся |
| 2 особа | око́вуєшся | око́вуєтеся, око́вуєтесь |
| 3 особа | око́вується | око́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| око́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | око́вувався, око́вувавсь | око́вувалися, око́вувались |
| жін. р. | око́вувалася, око́вувалась |
| сер. р. | око́вувалося, око́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| око́вувавшись |
