| окоза́чений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | окоза́чений | окоза́чена | окоза́чене | окоза́чені |
| родовий | окоза́ченого | окоза́ченої | окоза́ченого | окоза́чених |
| давальний | окоза́ченому | окоза́ченій | окоза́ченому | окоза́ченим |
| знахідний | окоза́ченого, окоза́чений | окоза́чену | окоза́чене | окоза́чених, окоза́чені |
| орудний | окоза́ченим | окоза́ченою | окоза́ченим | окоза́ченими |
| місцевий | на/в окоза́ченому, окоза́ченім | на/в окоза́ченій | на/в окоза́ченому, окоза́ченім | на/в окоза́чених |