околото́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | околото́ваний | околото́вана | околото́ване | околото́вані |
родовий | околото́ваного | околото́ваної | околото́ваного | околото́ваних |
давальний | околото́ваному | околото́ваній | околото́ваному | околото́ваним |
знахідний | околото́ваний | околото́вану | околото́ване | околото́вані |
орудний | околото́ваним | околото́ваною | околото́ваним | околото́ваними |
місцевий | на/в околото́ваному, околото́ванім | на/в околото́ваній | на/в околото́ваному, околото́ванім | на/в околото́ваних |
[розм.] |