| омонімі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | омонімі́чний | омонімі́чна | омонімі́чне | омонімі́чні |
| родовий | омонімі́чного | омонімі́чної | омонімі́чного | омонімі́чних |
| давальний | омонімі́чному | омонімі́чній | омонімі́чному | омонімі́чним |
| знахідний | омонімі́чний | омонімі́чну | омонімі́чне | омонімі́чні |
| орудний | омонімі́чним | омонімі́чною | омонімі́чним | омонімі́чними |
| місцевий | на/в омонімі́чному, омонімі́чнім | на/в омонімі́чній | на/в омонімі́чному, омонімі́чнім | на/в омонімі́чних |