| | |
| оміща́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оміща́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оміща́нюймо |
| 2 особа | оміща́нюй | оміща́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оміща́нюватиму | оміща́нюватимемо, оміща́нюватимем |
| 2 особа | оміща́нюватимеш | оміща́нюватимете |
| 3 особа | оміща́нюватиме | оміща́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оміща́нюю | оміща́нюємо, оміща́нюєм |
| 2 особа | оміща́нюєш | оміща́нюєте |
| 3 особа | оміща́нює | оміща́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оміща́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оміща́нював | оміща́нювали |
| жін. р. | оміща́нювала |
| сер. р. | оміща́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оміща́нюваний |
| Безособова форма |
| оміща́нювано |
| Дієприслівник |
| оміща́нювавши |
