| | |
| опаску́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | опаску́джуватися, опаску́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | опаску́джуймося, опаску́джуймось |
| 2 особа | опаску́джуйся, опаску́джуйсь | опаску́джуйтеся, опаску́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опаску́джуватимуся, опаску́джуватимусь | опаску́джуватимемося, опаску́джуватимемось, опаску́джуватимемся |
| 2 особа | опаску́джуватимешся | опаску́джуватиметеся, опаску́джуватиметесь |
| 3 особа | опаску́джуватиметься | опаску́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опаску́джуюся, опаску́джуюсь | опаску́джуємося, опаску́джуємось, опаску́джуємся |
| 2 особа | опаску́джуєшся | опаску́джуєтеся, опаску́джуєтесь |
| 3 особа | опаску́джується | опаску́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| опаску́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | опаску́джувався, опаску́джувавсь | опаску́джувалися, опаску́джувались |
| жін. р. | опаску́джувалася, опаску́джувалась |
| сер. р. | опаску́джувалося, опаску́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| опаску́джувавшись |
