о́плі́т – іменник чоловічого роду | ||
(тин; оплот) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | о́плі́т | о́пло́ти |
родовий | о́пло́ту | о́пло́тів |
давальний | о́пло́ту, о́пло́тові | о́пло́там |
знахідний | о́плі́т | о́пло́ти |
орудний | о́пло́том | о́пло́тами |
місцевий | на/в о́пло́ті | на/в о́пло́тах |
кличний | о́пло́те* | о́пло́ти* |
[діал.] |