| | |
| опроводжа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | опроводжа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | опроводжа́ймо |
| 2 особа | опроводжа́й | опроводжа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опроводжа́тиму | опроводжа́тимемо, опроводжа́тимем |
| 2 особа | опроводжа́тимеш | опроводжа́тимете |
| 3 особа | опроводжа́тиме | опроводжа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опроводжа́ю | опроводжа́ємо, опроводжа́єм |
| 2 особа | опроводжа́єш | опроводжа́єте |
| 3 особа | опроводжа́є | опроводжа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| опроводжа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | опроводжа́в | опроводжа́ли |
| жін. р. | опроводжа́ла |
| сер. р. | опроводжа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| опроводжа́вши |
