| опро́щення – іменник середнього роду | ||
| (в граматиці) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | опро́щення | опро́щення |
| родовий | опро́щення | опро́щень |
| давальний | опро́щенню | опро́щенням |
| знахідний | опро́щення | опро́щення |
| орудний | опро́щенням | опро́щеннями |
| місцевий | на/в опро́щенні, опро́щенню | на/в опро́щеннях |
| кличний | опро́щення* | опро́щення* |