| оргіясти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оргіясти́чний | оргіясти́чна | оргіясти́чне | оргіясти́чні |
| родовий | оргіясти́чного | оргіясти́чної | оргіясти́чного | оргіясти́чних |
| давальний | оргіясти́чному | оргіясти́чній | оргіясти́чному | оргіясти́чним |
| знахідний | оргіясти́чний | оргіясти́чну | оргіясти́чне | оргіясти́чні |
| орудний | оргіясти́чним | оргіясти́чною | оргіясти́чним | оргіясти́чними |
| місцевий | на/в оргіясти́чному, оргіясти́чнім | на/в оргіясти́чній | на/в оргіясти́чному, оргіясти́чнім | на/в оргіясти́чних |
| [книжн., рідко] | ||||