| орля́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | орля́чий | орля́ча | орля́че | орля́чі |
| родовий | орля́чого | орля́чої | орля́чого | орля́чих |
| давальний | орля́чому | орля́чій | орля́чому | орля́чим |
| знахідний | орля́чий, орля́чого | орля́чу | орля́че | орля́чі, орля́чих |
| орудний | орля́чим | орля́чою | орля́чим | орля́чими |
| місцевий | на/в орля́чому, орля́чім | на/в орля́чій | на/в орля́чому, орля́чім | на/в орля́чих |
| [розм.] | ||||