| | | | |
| оробітни́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | оробітни́чений | оробітни́чена | оробітни́чене | оробітни́чені |
| родовий | оробітни́ченого | оробітни́ченої | оробітни́ченого | оробітни́чених |
| давальний | оробітни́ченому | оробітни́ченій | оробітни́ченому | оробітни́ченим |
| знахідний | оробітни́чений, оробітни́ченого | оробітни́чену | оробітни́чене | оробітни́чені, оробітни́чених |
| орудний | оробітни́ченим | оробітни́ченою | оробітни́ченим | оробітни́ченими |
| місцевий | на/в оробітни́ченому, оробітни́ченім | на/в оробітни́ченій | на/в оробітни́ченому, оробітни́ченім | на/в оробітни́чених |
