| | |
| оробітни́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оробітни́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оробітни́чуймо |
| 2 особа | оробітни́чуй | оробітни́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оробітни́чуватиму | оробітни́чуватимемо, оробітни́чуватимем |
| 2 особа | оробітни́чуватимеш | оробітни́чуватимете |
| 3 особа | оробітни́чуватиме | оробітни́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оробітни́чую | оробітни́чуємо, оробітни́чуєм |
| 2 особа | оробітни́чуєш | оробітни́чуєте |
| 3 особа | оробітни́чує | оробітни́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оробітни́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оробітни́чував | оробітни́чували |
| жін. р. | оробітни́чувала |
| сер. р. | оробітни́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оробітни́чуваний |
| Безособова форма |
| оробітни́чувано |
| Дієприслівник |
| оробітни́чувавши |
