орієнти́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | орієнти́рний | орієнти́рна | орієнти́рне | орієнти́рні |
родовий | орієнти́рного | орієнти́рної | орієнти́рного | орієнти́рних |
давальний | орієнти́рному | орієнти́рній | орієнти́рному | орієнти́рним |
знахідний | орієнти́рний | орієнти́рну | орієнти́рне | орієнти́рні |
орудний | орієнти́рним | орієнти́рною | орієнти́рним | орієнти́рними |
місцевий | на/в орієнти́рному, орієнти́рнім | на/в орієнти́рній | на/в орієнти́рному, орієнти́рнім | на/в орієнти́рних |