| осаву́линий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осаву́линий | осаву́лина | осаву́лине | осаву́лині |
| родовий | осаву́линого | осаву́линої | осаву́линого | осаву́линих |
| давальний | осаву́линому | осаву́линій | осаву́линому | осаву́линим |
| знахідний | осаву́линий, осаву́линого | осаву́лину | осаву́лине | осаву́лині, осаву́линих |
| орудний | осаву́линим | осаву́линою | осаву́линим | осаву́линими |
| місцевий | на/в осаву́линому, осаву́линім | на/в осаву́линій | на/в осаву́линому, осаву́линім | на/в осаву́линих |