| осамоті́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осамоті́лий | осамоті́ла | осамоті́ле | осамоті́лі |
| родовий | осамоті́лого | осамоті́лої | осамоті́лого | осамоті́лих |
| давальний | осамоті́лому | осамоті́лій | осамоті́лому | осамоті́лим |
| знахідний | осамоті́лий, осамоті́лого | осамоті́лу | осамоті́ле | осамоті́лі, осамоті́лих |
| орудний | осамоті́лим | осамоті́лою | осамоті́лим | осамоті́лими |
| місцевий | на/в осамоті́лому, осамоті́лім | на/в осамоті́лій | на/в осамоті́лому, осамоті́лім | на/в осамоті́лих |